ERASMUS студенти факультету психології діляться враженнями про навчання в Угорщині

Автор: admin 06.09.2017

Магістр спеціальності «Психологія» Надія Ткаченко

Про «Еразмус» неможливо розповісти вичерпно, залишаючись при цьому лаконічною. Я б перетворила слово ERASMUS на акровірш і розшифрувала кожну літеру так: Experience, Resource, Adventures, Self-exploration, Mindset, Universal values, Struggle.

Мій experience якоюсь мірою унікальний, оскільки на початку перебування у м. Печ я була ладна збирати валізи, купляти квитки і летіти у напрямку Києва. Об’єктивних причин для такого вчинку не було, все йшло рівно: ми заселились до гуртожитку, почали ходити на пари, знайомитись з іншими «еразмусами», вивчати місто. Кожен день був сповнених нових вражень, але мій організм вперто не хотів приймати зміни і не давав мені адаптуватись належним чином. Врешті-решт, цей стан минув, натомість прийшла пора пригод.

rs2

В загальноприйнятому розумінні пригода – це щось досить масштабне, однак я схильна сприймати практично все, що відбувалось протягом тих 4-ох місяців, як adventure, бо навіть певні негаразди тільки послугували тому, що я краще зрозуміла, які в мене можливості і обмеження.

Навчання було цікавим і переважно динамічним (важливо, що ми мали змогу обрати всі предмети самостійно, обов’язкових предметів не було). Практика, яка залишила слід у моїй душі – field trips. Вона здійснювалась у рамках курсу «Соціокультурна нерівність в Угорщині», і ми мали змогу побачити поселення представників ромського етносу (меншина в Угорщині) на власні очі, поспілкуватись із мешканцями цих селищ, побачити, як навчаються діти у спеціально створеній гімназії. В цьому ж навчальному закладі для нас влаштували міні-концерт його учні (роми – музично обдарована нація).

Інші ж пари передбачали дискусії, всіх заохочували висловлювати свою точку зору, викладачі не допускали того, аби хтось із студентів не брав активної участі у лекціях (тут наголошу на слові «лекція»). Взаємодія «викладач-студент» – дуже демократична за своєю суттю, однак лояльність не тотожна відсутності санкцій у разі, наприклад, невиконання домашнього завдання.

Наш факультетський координатор у приймаючому університеті був готовий прийти на допомогу 24 години на добу, завжди відповідав на всі питання, які у нас виникали, допомагав вирішувати проблеми, а після закінчення курсу, який він читав, запросив нашу групу на каву (що дуже незвично, але чудово відображає демократичність навчального процесу), аби пересвідчитись, що наш семестр був корисним і приємним.

Інтернаціональне середовище на парах – це можливість дізнатись трохи більше про неосяжний світ «тут і зараз». Оскільки на парах наші дискусії часто торкались питань дискримінації, свободи, психології у широкому розумінні, думка, яку висловлювали студенти-іноземці (в нашій групі були представники і представниці Туреччини, Японії, Бельгії – дуже різних країн за рівнем традиціоналізму, індивідуалізму тощо), відображала актуальний стан речей в їхніх суспільствах.

Дізнатись про світ протягом «Еразмусу» можна було і за допомогою подорожей. 2 поїздки були організовані печською спільнотою Еразмус: до Італії (де ми відвідали 6 міст, деякі з яких – студентські) та на озеро Балатон, яке назавжди запам’ятається своїм кольором і чистотою.

Окрім того, ми відвідали інші країни Східної Європи (де (в Братиславі) студенти із Західної, наприклад, вперше в житті побачили тролейбус (це також міжкультурний обмінJ)).

Якби у перший місяць я повернулась в Україну, піддавшись емоціям, я би не дізналась, як легко може бути спілкуватись із представниками абсолютно інших культур (релігій, ментальностей) і світів.

Я завжди сповідувала принципи толерантності, відкритості до чужого досвіду, розуміла, що всі ми – люди, предками яких є славнозвісні австралопітеки Люсі і Селам, однак тільки в Печі зрозуміла, наскільки схожими можуть бути японець і нідерландець, і різними – два французи.

За кавою координатор питав у нас, чи рекомендували би ми Печ у нашому університеті. Найщиріша відповідь від мене – безумовно, рекомендували б. Будь-яка можливість поїхати в іншу країну за програмою академічної мобільності варта того, аби спробувати. Як мінімум, спробувати J

Магістр спеціальності «Психологія» Уляна Станович

Erasmus – це про свободу, відповідальність та пригоди. Багато пригод.

Чому про свободу? Тому що це неймовірний шанс пожити певний час закордоном (у моєму випадку півроку), в іншій країні, серед людей з різних культур і відкрити нові грані своєї особистості.

Чому про відповідальність? Тому що поміж усіх приємностей і шалених подій виникають питання, які потрібно вирішувати. І лише ти це можеш зробити, самостійно. Тут ти і розумієш, що твоє життя у твоїх руках і вчишся бути за це відповідальним.

Чому про пригоди? Тому що це однозначно шалено і інтригуюче з моменту, коли ти вирішуєш подати свою заявку на конкурс, до моменту, коли ти повертаєшся додому.

На питання «Чому ти обрав Печ?» більшість «Еразмусів» відповідало: «Він сам обрав мене». І я – не виняток. Моєю метою було поїхати на навчання за обміном. І так сталося, що поїхала я саме до Угорщини, Печського університету.

rs1

Це було не перше моє проживання закордоном, але однозначно одне з незабутніх.

Найбільше, що запам’яталося мені – це люди. Можливо, тут має місце моє зацікавлення психологією, проте, люди – це захоплення.

У Печі я зустріла безліч людей, які мене надихнули і чомусь навчили. Професор, яка викладала курс з Персонального брендингу (Personal branding), буквально запалювала своєю жагою до роботи та самовдосконалення; наш координатор на факультеті дивував своєю добротою та готовністю прийти на допомогу, коли це було необхідно; мій сусід по гуртожитку нагадав, як це – мати мрію, коли гордо говорив про себе як про майбутнього президента Кенії. І таких людей було безліч.

Сам начальний процес був досить цікавим та інтерактивним. На парах ми багато говорили та дискутували стосовно різних речей, їх розвитку у різних країнах (так як клас був інтернаціональним). Загалом навчання було не складним, якщо ти маєш хорошу базу знань (у моєму випадку з психології), любиш багато читати і думати над прочитаним, ділитися своїми думками, ну і, звичайно, писати есе :)

Окремим пунктом і явним мотивом будь-якого «Еразмусу» – це подорожі. Багато подорожей. Це був неймовірний шанс для мене відкрити Європу. І я ним скористалася. Я подорожувала багато і змістовно. Але це вже інша історія…

Просто Erasmus – це назавжди. Це можливість, яка тебе змінить. Це можливість, яку треба використовувати вже сьогодні. Це навчання, досвід, подорожі і знайомства.

 

Залиште коментар